Ця ніч застала нас зненацька
Ця ніч застала нас зненацька
І самоті поклала край.
Немов летіла дивна пташка,
Відкривши нам дорогу в рай.
І ми відчули, як буває,
Коли рідняться душі враз.
Немає “ти”, і “я” немає.
Сьогодні ніч створила “нас”.
Ми навіть мріяти не сміли
У повсякденності розмов,
Що полонить нам душу й тіло
Та пташка – на ім”я Любов.
Тендітно-витончені ноти
Торкнулись глибини душі.
І я знайшла в очах навпроти
Найбільшу цінність у житті!
автор:
Надя Ковалюк
