Дитячі роки
Минулися дитячі ро́ки,
Пробігли пустощі моḯ:
Невинні лази, біги, скоки
І плави в тихім ручаḯ.
Де дíлись равлики малíї,
Що серце тішили мені,
Гостюючи у ба́би тíї,
Що нині з Богом в вишині?
Де та шовковиця висока,
Що я плоди її любив?
Де по́друга та ясноока,
Що з нею нишком говорив?
Ніхто не ве́рне радости тієї,
Ключа не дасть від райських брам.
Хлоп’ячий сміх душі своєї
Вернути зможу тільки сам.
