Дух
До Невідомої Аматорки.
Мій зір твоєї вроди не торкався,
Рука не бачила твоїх плечей,
Та дух безплотний словом підікрався
І, втішений, вернувся до грудей.
Ти чула дотик лагідного кри́лля
До ніжних пасом локонів своїх
І трепет у повітрі од зусилля
Уздріти сміх і блиск очей твоїх.
Хотілося б мені колись почути,
Як голос юних уст твоїх бринить.
Але, скажи, чи зможу я здобути
Бодай одну такого щастя мить?
