Іду один, Де небо? Де земля?
Пливе весь світ й рида душа моя,
В очах лиш біль й пекучая сльоза.
За що на хрест Мене воздвигли ви?
За те, що я спасав вас від біди?
Що душі ваші з пекла рятував?
Й за те, що ваших хворих лікував?
Може,за те, щоб ви були живі,
Щоби душа була з двома крильми.
Щоби серця жорстокі й камяні,
Добріші стали й вийшли із пітьми.
Може за те, щоб не були сліпі,
І не служили бісу- сатані.
Щоби могли по стежці правди йти,
Свого хреста із гідністю нести.
Покинув я святії небеса,
О, знали б ви, яка ж у нас краса.
Прийшов до вас, до грішної землі,
Вас розбудить, бо ходите в пітьмі.
За те мене розпяли на хресті,
Не прийняли любові, ні жалів
Іду Один до раю, до Отця,
Я вас прощу, хоч в серці біль німа.
Надіюсь, смерть розбудить, вас Моя
Й насіння віри в серці пророста.
Й освітить душі праведна зоря,
Я вмер за вас з любові до без кінця
Йшли вслід ангели за Христом
Йшли вслід ангели за Христом
І кровяну росу збирали,
Якою скроплена земля
Ридала, зранена,ридала
Ця кров Спасителя Христа
З землі гріхи людські змивала,
Ридала Діва під хрестом
Пречиста Сина омивала.
Дитя святе, Боже Дитя
Кати віддали на поталу,
Немов безмовнеє ягня,
Ісуса на хресті розпяли.
Його також розпяли й ми
Своїми злобними гріхами,
Його прибили до хреста
Своїми власними руками.
Ягня невинне розпяли
Так само й ми,як ті вандали
Доки гріховнії думки
Знов керувати будуть нами?
Покайтеся і припадіть
До стіп Спасителя святого
І грішні душі окропіть
Христа спасенною росою
Росою з крові окропіть
Серця замерзлі й скамянілі
Прокляття й гріх з душі зітріть,
Поки серця не омертвіли
Причастя з чаші знов і знов
Напийтесь в правді і спокою,
І вас Христовая любов
Покличе знову за Собою,
