Горобець і Горобчиха
Впала з неба крихта дива, -
Й Горобчиха вже щаслива.
Дні і ночі все не спить,
Щось під носик цвіріньчить.
Справа в тім, що у дворі,
У зимовій цій порі, -
Появився красень Птах
В гороб'ячих чобітках.
Ожило все у саду,
Все кипить, все до ладу.
Править тут лише Любов.
Горобчиха в Щасті знов.
Все тут те і все тут так!
Справа лише в чобітках.
У них розмір замалий,
Й танець щастя цей не мій.
Дав Господь ці дні мені,
Щоб горіла я в огні.
Щоб пізнала я Любов,
Із життя, а не з розмов,
І рознесла вістку цю
Кожній Квітці й Вітерцю,
Що Любов - це вільний Птах
У весняних чобітках!
***