Гр. Гротеск
Глибока ніч надворі
Але далеко не сліпа,
О ні, у ній багато крові,
У неї є своя орда
Гротесків моторошних серед очей,
Які благають прощення у недійсних речей.
"Бог все бачить",
Він наче Великий Брат.
Та дрібні міжусобиці й особистий розбрат
Затьмарюють видіння благально простягнутих рук.
На трупи в проміжках око поклав крук.
На трупи чорноробів
Трупи багатих дружин, чиї білі тіла,
неначе кров'яні пасма. На сорочці.
Від куль і ножів.
І ті тіла лежать всі разом
Без розподілу майном.
Кожен смакує птахам.
Зелений ліхтар - мертвий талісман.
Він є історія одного з уквітчаних трупів,
Що простерлись на грішній землі...
О Гротески!
Хто ви? Чому ви?
Як ви настільки чарівні?
Моторошні. І...В чомусь таки винні.
Першонаслідок нічного кошмару,
Причина безсоння й абсурдного шарму
В речах, які в минулому утратили призначення
А для господаря будь-яке значення.
То чому зараз ці речі
Отримують нове життя?
Між мільйона існуючих, до речі,
Маючи вельми не пристойний вигляд.
Завернуті в барокко і подані в модерн
Ці речі заривають для нас неусвідомлений Тотем.
Моторошні...Моторошні.
Моторошні!
Це гротески!
Залиште мене!
Венеціанські Маски,
маскарадні рукави Ліхтарі,
Старовинні важезні Праски,
Остання роль Брендона Лі,
класичний Орган,
Романтизація світогляду,
Язичницький барабан,
Сталін для історичного огляду,
Знову маска, але червоної смерті
А потім чорної
Потім іспанської,
Потім китайської,
Шолом для німецької,
Гімн України для половецьої.
Смерті маски, Маски смерті,
Ворони, коси, плащі.
Нема кінця. Це непрохідні кущі.
Кущі, що сплетені в гротески.
Злі, підступні. Привабливі
Прекрасні. Наче водоспаду плескіт.
Вслухайтесь, що він вам говорить?
