К.Марло В.Шекспір Сонет 103
Бува, в хистких позиціях, хто знав,
Убозтво не дарує краща Муза;
Вустам в меду потрібна борозна
Меж змісту, чи ідея - шалу луза.
Як в дзеркалі душі любові раж.
Тож не вини мене, я занімію...
Тупе все в злості, візаві, ти зваж:
Пізнання мить, час, не чекають мрію.
З наукою народжують рядки
Не від нудьги, де лінь біжить сутужно.
Гріх "красномовства" зваблює роки,
Покликання торкаючись все ж дружньо.
Чи відбивають вірші розум твій -
В прекрасному душа веде двобій.
