К.Марло В.Шекспір Сонет 12
Годинники шанують час святий,
Занурюючи день у ніч... Фарбує...
"Фіалка вічності", бо сім"я в ній,
Як срібло пам"яті - навіки всує.
Є невблаганність навіть у небес:
Від холодів, жари сховатись - диво;
Все зеленіє певну мить... Є сенс...
Життя летить, як мрія... так, красиво.
Чи зникнути, чи все ж приймати час
У кольорах, що й нині правлять світом;
Все, завтра, буде кращим вже без нас...
Вампір в сьогодні, в завтра, кличе з митом.
Ти, пам"ятай, даючи від коша:
Час квапить чистий аркуш, як душа.
