К.Марло В.Шекспір Сонет 31
В коханні, що палає навмання,
Багато жертв сердець.., багато дуже...
Царюють в грудях не чеснот знання,
А зверхність почуттів, чи зрада тужить.
Буває ллєш поважних сліз бальзам,
В них релігійну відданість шукаю...
Любов мене краде - я бачу: сам
Залишився вже на порозі раю.
У грудях, чую, друзів ще живих,
Слова надії пам'яті та болю...
Рядком, що адресований для тих,
Хто зрадив щастю... не обравши "волю".
Всі риси щастя в них були всяк час,
В тих, що любив я, та в яких вже згас.
