К.Марло В.Шекспір Сонет 46
Війну, і іноді смертельну, так ,
Ведуть зла очі, серце.., - не жартують.
Первинні.., - очі ? - Серцем ладу брак,
В злитті двох тіл.., настирно все ж святкую.
Свободу дій лихих, палких... на "смак",
Що одне одному бажають жити...
І разом мати право бід в "не так"
Від посягань.., що чесні наче діти.
Від чистоти сліз, користі катма..,
Це очі, серце відчувають, бачуть
Прекрасне, та по різному, бува,
Страждають, люблять, наче... на додачу.
В очах все зовні, що чарує нас,
А серце душу бачить без прикрас.
