К.Марло В.Шекспір Сонет 62
Гріх себелюбства володіє? - Так,
Він володіє мною, - тілом, духом.
Немає зцілення гріхів на смак
У серці... Хай земля їм буде пухом.
Мені здається, квітне в нас біда,
А доброчесність споглядає чисто.
Так, каламутна не з джерел вода,
У річці неодмінно вже імлиста.
Дзеркально проповідуючи жах,
Прекрасного є витоки де кожен
Не перевершує в безглуздість шлях...
Глибокі зморшки - за гріхи, все схоже.
Жахливо, але вкрай все навпаки:
Життя, з не кращим, квітне, як думки.
