К.Марло В.Шекспір Сонет 68
Щока його - минулих днів тепло,
Де ще краса жила, все ж зберігає...
А квіти - рідні діти, як на зло,
Подібні до чудес палких... Світ сяє,
Коли є зустрічі в живому сні,
Нехай під золотом та сріблом часу,
Та з гідністю могил... Хай у борні,
Світ друге дасть життя, твою окрасу.
Благословенна, з теренів богів,
Краса небесна, що ж життя основа,
Не знала плагіату в стайнях слів;
З мрій сьогодення пензлю... вартість слова.
Природа, надає зразки добра,
З красою бавиться гріхів меж гра.