Каїн
Він втомлено присів на лаві,
вокзал ,кафе , музей , собор :
сніданок- кава й круасани
вечеря – вистиглий бульйон .
І на хвилину опочивши,
у холі проти полотна :
вбиває Каїн свого брата ,
рука підносить вверх меча .
І що за пика ?Озврілий
не рот – гримаса й борода ,
могутнє тіло в бичій шкурі
і очі – очі мов в чорта.
Великий автор не скупився
на напівстеп у їхніх ніг,
і біле небо в сірій барві
жертовник в жертвенній крові .
І проти нього у поклоні
з сльозами жаху на очах ,
молодший брат обраний Богом
благає милості й життя .
Благав ? Якби ж то так -
він не промовив ані слова,
немов підкошений упав
на камінь голова лягла.
І не меча , не мав й чингала
лиш сила рук, і ревність зла
на очах – сива полуда ,
й задіяного гріха жах .
А схожі були мов двійнята
про зло не скажеш по лиці
і от один із них убитий
а я проклятий на весь вік .
і потягнеться доторкнутись
убивця Каїн ,вбивця – я .
убитому мені не бути
а вмерти я не можу сам .
І проходять товпи мимо
а ось він я – сиджу живий :
убивця брата ,братовбивець
така людина як й всі ви .
