Кириличні літери на збитих кулаках
Попіл в очах малював квітки
Із крові, страху і болю
І в ці жахливі для нас часи
Ти не сумнівався утримати волю
Кожен із нас не став вже ким був
І тим ким мав вже не стане
Як вже не так , то в брехні і сліпоті ,він в млі у холодній пов'яне.
І в той час коли на твоє оплакане тіло падають останнії краплі ти обрубав безнадійно-гнилі й бридкущії ворога граблі