Крила ми відриваєм на тебе, світе.
Крила ми відриваєм на тебе, світе.
Кров у думках та у скронях помсти не стигне..
Коли час прийде і готові ми будем злетіти,
нас вже ніхто, ніхто, повір, не зупине!
Поки крила окріпнуть і набиратимемсь сил,
є в тебе час довести, що все буде добре.
Що нарешті даш спокій нам, людям усім.
До поки не залилися ми вороже-чорним.
Час не з найкращих, країна наша в вогні.
І набридло чекати від фальші якусь допомогу.
Знайти хоча б краплю у вищих чинах правоти.
Знайти хоча б знак, на вірну далі дорогу.
Я знаю, що люд наш не впаде й ніколи не вмре.
Доводити всім своє місце в світі дістало!
Я щиро вірю, сильно я вірю в одне -
крила розправим скоро час цей настане!
Тоді всім скрутиться мова назвати нас не народом!
Ми боремся й будем боротися далі, далі і далі!
А вороги нехай топлять пір'я в болоті..
Як честь свою бісу задарма просто віддали.
Почекай.. Почекай.. Ще не довго тобі танцювати..
Ми як фенікси, що сотні раз вже горілий й горіли..
та взлетим все одно ми щоб тебе розламати
за тих тисяч, що до небес навіки взлетіли..
