літній роман
очі дивилися в небо; віддаваючи свою душу говорили про цікаві, і недуже події нашого життя
в чому його сенс ніхто поки що не зрозумів
темрява неба поглинала наші образи під ліхтарем, ти дивно посміхався
закоханість.
з’явилася несподівано, коли ніхто не очікував, коли це нікому не було потрібно
уявляли, що ми одружені, малювали майбутнє разом
ранкова прогулянка ввечері - бо тільки зараз прокинулися від почуттів
суботні вилазки до маркету та букет польових квітів,
улюбленні книги шукали довго, ходячи містом, озираючись на минуле
друк. фото. спогад.
-усе занадто швидко, не думав про це?
вік починає заважати; літній роман із літнім чоловіком.
роздягали розум один перед одним…
інтимні речі не завжди можна знайти, як і сенс тому до чого він не потрібен
мені, а я йому; заважаю працювати над нашими взаємодіями як у фільмах,
місце на плівці скінчилося, не те щоб хтось після цього впадав в депрессію,
впадали лише ріки у море, куди ми відїхали відпочити.
впреше та в останне зазирнули один одному в очі…..тобто в життя….тобто….
вибачте, переплутала.
грали на гітарі - на нервах теж звісно, співала бо він казав що подобаєтся
ластівки кружляли між нашими вікнами, які я не хотіла дивитись
останньої зустрічі цілувала жабу яка так і не перетворилася на принца
обійнялися мислеформами, стираючі майбутнє з усіх аркушів та радарів
збираючі краплі води з обличчя казав, що буде завжди на мене чекати
занадто довго.швидко.схвильовано.
очі дивилися в небо; віддаваючи свою душу, говорили про цікаві, і не дуже події нашого життя
в чому його сенс ніхто поки що не зрозумів.