Люблю коли тебе коханий
Люблю, коли осінній вечір
ознобом обіймає плечі,
коли довірливо як речі
хитнеться вітерець до втечі..
Люблю мить спокою таку
і розуміння ягідне:
нас лише двоє на віку.
На всій землі. І ми одне…
Люблю надвечір з часу брами
заплющених очей люблю...
прозріти: станеться що з нами.
За всі роки…
І я не сплю.
Люблю мовчання ніжність яру,
коли я вірю, - Боже сплю...
що ми всі вічні, вечір, кару...
- лишень тебе я так люблю.
