Малюють вірш заумними словами
Читаю вірші., мабудь що., колег,
Та колежанок з куцими думками...
Хто, викрутаси слів, що від омег,
Посіяв ніби Бога віщі гами.?
Навіщо мружити очиці; вщент,
Приборкувати стелі негаразди...
Бо може слову рідкому ви, газди,
Чи мислення спотворили момент.
Щоб вогник від кохання днів не згас,
Шукайте мук спіраль зірок що з вами...
Та, поки що, лякаючи мрій час,
Малюйте вірш заумними словами.
