Матусю, Матінко моя...
Матусю, Матінко моя!
Ви найгарніша квітка в світі!
Опали в осінь Ваші пелюстки,
Й сирітками залишилися діти.
Тонкі стебельця наші й нейстійкі,
Зима нам підморозила коріння,
Та знаємо, Матусю, що відродить нас весна,
Бо дуже сортове від Вас насіння.
А ще покличемо ми літо у квітник,
Щоб у родині, Мамо, дух тепла не зник,
І будемо з любов'ю цілорічно ми цвісти,
Щоб нами тішились і в дім хотіли нас нести.
А Ви , Матусю, з Богом спочивайте,
Нам вісті завжди добрі надсилайте.
Хай Ваша зірка доброти яскраво світить в небесах,
Щоб не згубились, Мамо, ми в житті і йшли по Божих лиш стежках!
***
