Наша кохана донечка
Наша кохана донечка, це все заради тебе.
Покинута домівка, розтрощені квартали.
Ми забирали тебе під свист ракет та вибухів.
Якби не ти, то з татом далеко б не тікали.
Наша рідненька донечка, ти наше майбутнє.
Ти не повинна бачити цей страх та смерть навколо.
Ти не повинна знати, що значить - їсти нічого.
Та прислухатись уночі, то грім чи град довкола.
Наша кмітлива донечка, ти вже така розумна.
Твої питання іноді вражають глибиною.
Твій посміх- найяскравіший, а погляд - найчистіший.
Прикро, що та доля знайомить нас з війною.
Наша ласкава донечка, пробач, що так все склалося.
Що ти мандруєш хатами, вокзалами, містами.
Що святкові вечори вже не такі веселі.
І ти вже розумієш, що трапилося з нами.
Наша доросла донечка, ми з татом обіцяєм,
Що будемо триматись, сміятись та радіти.
Що заведемо,врешті решт, білого пухнастика.
І будемо з ним бавитись, немов бешкетні діти.