НАСОЛОДА КРАСОЮ СВІТАНКУ

205

Світанок сонні відкриває оченята

Сонце променем всміхається з небес

Хмари,мов грайливі кошенята

Чекають все ще фокусів й чудес

Місто на мурашник схоже

Повний заклопотаних створінь

Їх пейзаж зачарувать не може

Для них робота-річ для поклонінь

Є місце,де нема людського моря

А час плететься,як старезна черепаха

Де бруківка і колись дзвеніла зброя

І скарби заховані самого падишаха

І я тут,в малесенькій кав'ярні

З насолодою смакую каву

А птахи тутешні,безугавні

Мені історії розігрують виставу