Не розкіш

Сльози — це розкіш (ні). Ти знаєш, скільки людей

Щоденно у світі вмирають від спраги?

А ти просто виплакуєш воду подалі з очей,

Ніби змиє вона всі відбитки твоєї тривоги.

Ти ще й смієш казати, що плачеш не ти, а душа?!

А забула, що, може, сьогодні

Хтось рукою знов схопить ножа,

Нагодує кишені голодні?

В інших справжні проблеми, а в тебе лишень

Розчинилась довіра, мов сіль.

Все гаразд, світ стрілець, ти — мішень,

Але... 

          Визнай нарешті свій біль.

Фото автора Artem Podrez з Pexels