Не займай мою душуне треба
Не займай мою душу…не треба,
Я не вбита тобою…жива.
Знаєш,я,на відміну від тебе-
Не кидаю на вітер слова.
Але,врешті,кому яке діло,
Що не справдив найбільшу із мрій?
Я дарую тобі своє тіло,
Але душу чіпати-не смій!
Бо пече ще брехня,як кропива,
Бо слова-не потрібні…мовчи.
Бо душа-ще чекає на диво,
Та,нажаль,це вже будеш- не ти.
У полоні мовчання німого-
Когось іншого в рай поведе.
Та нікого,ти чуєш,нікого,-
Не любитиме так,як тебе…
Я мовчання її-не порушу
І вважатиму дивом із див:
Якщо інший любитиме душу,
Так,як ти моє тіло любив.
Не займай мою душу…не треба…
Я давно вже не вірю словам…
Знаєш,я,на відміну від тебе-
Кому-небудь…її…не віддам…
