Війна
Війна, війна, ти обпалила крила
Тим соколам, що рвалися у вись,
Тій ластівці, що ще гнізда не звила,
На пташенят так хижо не дивись.
Страшна війна, загроза нашій волі,
Твої творці не знають каяття.
І кожен день людські руйнують долі,
Й на злеті обриваються життя.
Іди, війна! Тікай з землі моєї!
Хай попелом розвіється твій слід!
В отруєних отрутою твоєю людських серцях Нехай розтане лід.
Сини й батьки додому повернуться,
І матері не лишаться в біді.
І соколи у небо піднімуться.
І защебече ластівка в гнізді.
