Нежданна зустрічНі про що розмова
Нежданна зустріч…Ні про що розмова,
а серце б”ється так,як і колись.
Як діти зачарованого кола:
зустрілись ми,щоб знову розійтись.
Це так безглуздо – в душу заглядати,
коли єдиний вихід – утекти.
кому потрібні із піску палаци,
якщо від них два кроки до води?
І як же ми з тобою умудрились
з”єднати протилежні полюси?
Колись ми одночасно застудились
і ліків,видно,досі не знайшли…
Безглузда зустріч…В щічку поцілунок…
І все-таки.любов – шалена гра:
всього один мізерний прорахунок –
і от тобі будь ласка – пий до дна…
Коли повз вухо пролітає куля –
то щастя суть – залИшитись в живих,
коли ж не відпускаємо минуле –
то не пускаєм щастя й на поріг.
