Отруї моє вино (121(
Змішай отруту і сухе вино,
я вип'ю все, великими ковтками.
Таке солодке, вб'є мене воно,
ти полиши мене з червоними квітками.
Дістань ножа, всади мені у груди,
хай моя кров зігріє твої руки.
Бачу тебе, не треба мені люди,
останній подих не спричинить муки.
Ти убивай мене, стріляй мені у лоба,
я так бажаю від любові вмерти.
Таке бажання, лиш моя хвороба,
а ти живи, потрібно мене стерти.
Моє тепло не гріє твою душу,
а холод твій ріже мої судини.
Дістати з дна, і витягти на сушу,
ми лиш сюжет "щасливої" дитини.