Перший слід осені

Літо спекотливе швидко відгуло,

Вересень шовковий заглянув в вікно.

Бархатом тендітно він на плечі ліг

Листячко берізки облітає з віт.

Вітерець грайливо чеше пасма лип,

Промінець веселий скаче поміж них.

Лист з осички ніжної до грибка прилип

Наче причепурений він тепер стоїть.

У повітрі яблук плине аромат,

Кетяги калиноньки прикрашають сад.

Сколихнулось серце - осінь ставить слід:

Хмари ось насунуться і вже задощить.