Піду в розквітчену самітність
Піду в розквітчену самітність,
Коханий в минулому часі,
Щоб чути турботи обрітність
Зануритись в морі і джазі.
За хвірткою більше визнання
Там можна листи розіслати
Від згнилого сподівання
І власний біль не спростувати.
Літати з дзвінком із спросоння,
Лунати розхристаним криком,
Щоб голову класти на підвіконня,
Мов під гільйотину із сумом і тиком.
