Після сну
Мені сьогодні наснилася війна,
І серце в жилах, наче охололо,
І відчай охопив мене з повнА
Душа на відстань певну відлетіла.
Не здамся я, коханий рідний край!
Берегтиму тебе не лише у серці,
Ніколи Тобі не скажу «прощай»,
Моя любов в тобі, чекай, озветься.
Нехай зростає степовий мій син –
Моя надія, все моє життя.
Змужніє хлопчик виросте, - і ти
Побачиш, що є
справжнім запорізьким козаком!
Мені сьогодні наснилася війна,
Стежками рідними до болю
Ми утікали з сином на руках,
Ховаючись окопах від неволі.
Я не загину, чуєш, у бою!
Я не загину, мій народ єдиний.
До перемоги йтиму кожен крок,
Тому що Україна
«ще не вмерла» і не згине.
28.11.14р.
©Махновія Степ
