Подих осені
Горобинову ватру роздмухує вітер,
Зірочками яскравими айстри горять,
Ластівки молоді вже навчились літать,
То прощається з нами барвистеє літо.
Іще сонечко вдень усміхнеться привітно
І купатися можна та позагорать,
А намисто з роси вранці й ввечері зимне,
Уже ноги остудить, босоніж як стать.
Не померкла краса іще літа розмаю,
Лист жовтіє між зеленню вже де-не-де.
Це вже осені подих легкий відчуваєм,
Дає знати вона, що вже скоро прийде.
2016 р.
