Подрузі (з М.Цвєтаєвої )
"Як весело були з сніжинками
Ваш сірий, мій — що соболь, блиск,
Хутра; різдвяному ще, ринку ми,
Стрічок шукали щастя зиск...
Рудим, вітрилом, одяг до смаку,.
Ганчір'я, нам збували вщент...
Москви панянки знали хіть таку
Що дивно дурням, крий момент...
У час, коли народ розходиться,
Нам до собору, зась... не йти;
Де старовинна Богородиця
Зупинить погляд - біль мети...
О, це обличчя поляд з мурами,
Не благостний веде засів...
Кіоту з круглими амурами
Єлисаветинських часів.
Як руку Ви мою залишили,
Сказавши: "О, все буде так!"
Та обережно тіла тішили
Свічник, що жовту квітку... - мак…
— З опаловим кільцем забута, ні,
Рука! - , уся не від щедрот!
Ікону обіцяла Вам, мені
Сьогодні ж вкрасти; хоч ківот!
Готель у монастирськім омуті
— Гул дзвін та захід сонця, ось —
Блаженні, як чорниці, з дзвону, ті...
- Ми гримнули, москальським, щось.
Як Вам - гарнішати до старості -
Клялася я, - кидала сіль;
Як тричі - Ви у люті благості! -
Червоним королем, в дій біль.
Як голову мою стискали Ви,
У млості кожен завиток,
Як брошечка з емалі хисту мли,
Губ холодила, мрій ляльок.
Секунд любові трунку хлопця, чом
Щокою, пестила... Бог зна...
Ви у мені кохали хлопця ром,
Вам, до вподоби, Я... - весна.
Грудень 1914
