Покружляти, покружляти...
Так хочеться побути квіткою хоч трохи,
Напитися з земних глибин вологи.
Краси природньої від них ще зачерпнути,
Відчути подих ранку й в краплиночках роси побути.
І сукню кожної з красунь приміряти й одіти,
Щоб знати про що мріють проліски і першоцвіти.
Чого це айстри ще одіті кожен день як в свято,
Чи може в них є шанувальників багато?
Хотілося б ще загубитись у ромашковому полі,
І із волошками і маками натішитись доволі.
З вітрами ще під ручку погуляти,
І просто в танці щастя покружляти, покружляти...
***