Полон любові
А я потрапила в полон любові,
Весна мені відкрила двері нові.
І закрутилось в голові й пливе перед очима світ,
І щастя ллється в душу, ніби вперше, незалежно від прожитих літ.
Вже пахне проліском, що ніжно так пробився із під снігу,
А в нього на стеблинці кошик із тепла і сміху.
Радіють птахи, з ними й звірина,
У дім лісний, і в мій – прийшла весна.
Любов така - як навесні погода,
То сонечко цілує, а то вже крапельки дощу й негода.
Та лиш солодкою, вона ніколи не буває,
Та все ж, щасливий буде той - хто у житті її пізнає.
***
