Посвята учасникам Хору ветеранів
Ваші роки… у вирій птиці
Їх підняли, їх не вернуть назад,
Хай би напитись з юності криниці,
Та не знайти ніяких тут порад.
Своє життя перелили у пісню,
Що живе серці вже не один рік.
Вона як сонечко, що душу гріє,
Що живить і продовжує ваш вік.
Ваші пісні, немов прожиті роки,
Як в люстро відображують життя:
І молодість, і працю, і кохання,
І кожен рік прожитого буття.
Ви – діти Аполона, бога Сонця
І бога покровителя мистецтв
Це він подарував вам дари божі,
Що піснею летять у синь небес.
Він буде довго на кіфарі ще вам грати
І музику вселяти у серця,
Поки живі ви будете співати,
Бо для вас пісня – це ваше життя.