Хвороба, наZl/lVається
Повинен спати в цей час, опів на п'яту давно настала
В привітнім напівджазунку снів три години до ранку зосталось
Але не доля - гучному намарному і дурному стукоту
Довелося струсити з мене залишки сну та лютневих вирів.
Рукою навпомацки, вкрадьком крізь ніч мацаю
Крізь тишу пе-ема затвор невблаганно клацає
Кремінь-іскри, смертно цигарка в зубах у ката горить
В сплутанім колі у жертви від жаху серце щемить
В патовій цій ситуації не зарадить нам і президент
Погляди склеєні статикою, мов між нас протіка клей "момент"
Всі пропозиції - здатись, кохатись, благатись, розбитись нечувано вщент
Мовчазно висять в повітрі, і враз воно твердне, наче цемент.
Він підняв руку та грався оружжям - від того страшніше встократ
Ми з ним грались в приват, тет-а-тет, і тут я програв, тому що я - демократ.
Падіння честі і гідності на коліна мені не перенести
Та патли в кулак, дуло при скроні, в вільнім падінні його труси.
Він підкоряє рот, і мене, і у нього - влада Месій
Мене він ґвалтує за те що відхрестилися від тих блядських часів
Він рятувати прийшов, во ймення пам'яті тих, кого я геть забути б волів
Я лише одна з тисяч таких же відрубаних, витраханих голів.
Захворювання Zет і Vi огидні на смак, як розрив у резин
Допоки він трахав мене і курив - у мене ж впалив магазин.
Ті хто опісля цього прийдуть - зайдуть подивитися на тлін -
Будуть ходити й бідкатися щодо моїх подертих джинс і колін.
За те що стяг інакший мій і не такий тупий колорит
Як на його землі - ну, що ж, по його - я тепер інакший вид
Як він так міг? За що? І ґвалт і постріл, і молюсь за впокій
Моєї брудної, ніжно-смішної, палкої моєї душі.
Коли був кат малим - перша з наук які він у школі учив
Було те, що всі, хто його і з ним - то є топ і клас, геть
Що просити - зась, треба йти і брать, бо інакше не матимеш ніц
І сексу нема - є лише згвалтування, опісля якого - kill-blitz.
І оце непоправне лайно мільйон років в головах бродить у їх
І ніколи, нікому, ні за яку ціну не зробить так, щоб нонсенс той стих.
Коли бачиш таких - стріляй, і ніколи бар-и-тись, ти точно це знай
Надіслав адресату свинець - і знов перезаряджай.
Ясно було те, що опісля всього, після всіх прожитих років
Ми йшли з миром і щастям в майбутнє, вони - радо купались у лайні.
Мріють нас на дно своє затягнути, як у казці про крабів й відро -
Усі їх спроби ніщо та болото,
Бо без них ми разом за одне стоїмо.
Серед навіжених мальованих та гучних - наше нове місце сили
Колишній шум керівництва й зневаги до себе відкинем на вила
Розхитаємо увесь світ, всіх примусимо рухатися
Тим, наскільки невхитно, невпинно на межах своїх стоїмо.
