Принади
Треба певно літо відпустити,
Щоб із осінню ще встигнути чайку попити.
Бо якщо на місці тупцювати,
Сонечко відкланяється і в хмаринку ляже спати.
Є у кожної пори свої принади,
Як в любові є і вірність й зради.
То ж зима ніколи не злякає,
Якщо в душі весна цвіте й буяє.
***
