Простіть
Простіть усі кому не додала тепла,
Коли я поза зоною досяжності була.
Кого не берегла й не опікала,
Кому не додала любові і добрих слів я не сказала.
Простіть усі з ким не літала в зграї я,
Бо я була без крил, й вина тут не моя.
Розписано про нас все наперед у Бога,
Чи тяжка, а чи легка в нас життя дорога.
Кому піднятися, ну а кому закінчити свій шлях,
Кому спокійно спати, а кому ридати по ночах,
Кому співати пташкою і в висоті летіти,
Кому усе життя лежати, але не тліти, а горіти.
Простіть, я Вас любила всіх завжди,
Навіть коли не било джерело моє води.
Молилася й просила в Бога – сили, витримки й терпіння,
Щоб далі в душі Ваші сіяти лиш доброти насіння.
***
