Путь розплати трунком защемить
"Бути, чи не бути?!" - загубились...
Все було, чого б іще бажати;
Боже, драма, чи звичайна милість,
Вийшли на останню путь розплати.
Так, за все не сплачено, до скону
Борг зростає, втричі, в щасті; ніби,
Ми не помічаємо ікону
Сущої нестями... застять німби...
Від бажань немає порятунку,
Хист здоров'я нишкне ніби грає...
Слово вищого бодай гатунку
В серці безталанно спочиває.
Війни бажані чи ні, в полоні
Краща навкруги шалена мить...
Упадуть, як янголи на скроні;
Путь, розплати трунку, защемить.
