День заплющив очі,
Ліг відпочивати,
Руку простяг Ночі
Вечір так галантно.
А та заходилась
Зорі рахувати,
З ліку бідна збилась,
Стільки їх багато.
Місяця спитала,
Той знати ж повинен.
Зібравшись з думками,
Він так відповів їй:
-Сказати не вдасться,
Нема в тім потреби,
Зичу стільки щастя,
Скільки зір на Небі.
2016 р.
