Ріка
А я ріка. Ота, що береги
Зійшлись навік в обіймах і застигли.
Вже сотні років й крапельки води
Не бачили німі поснулі риби.
Я та ріка, що пекло для мостів.
Завжди горять бездимно й не згорають.
Ніхто не ходить ними, а вони
Утоми ніг так пристрасно чекають.
Так. Я - ріка. Ота, що без ріки
І навіть сліз не дано безутішних.
Бо я - ріка. Ріка, що без ріки.
Ріка...Що без ріки...Хіба не смішно?
