Розбита Мрія
Розбита Мрія завітала уві сні.
Скорботний погляд із очей, роздерті крила.
Стояла мовчки біль тамуючи мені,
Той біль який своїм падінням залишила.
Літали вдвох щасливі святом майбуття,
Безмежну радість і натхнення відчували,
Хотіли долю кращу й ліпшого життя,
Про заздрість ницих у польоті забували.
Та плазунам як в горлі кістка зліт від них,
Літати жодні крила їм не допоможуть.
Хто має повзати по теренах земних,
Ті лише заздрити чужим польотам можуть.
Та заздрість злісною та чорною стає,
У підлість ненависницьку переростає,
Сама не годна в небо й іншим не дає,
В польоті мрії із завзяттям розбиває.
Стояла Мрія біля мене уві сні.
Стояла мовчки, безутішна і до рання.
Прошепотіла, розчиняючись в пітьмі:
- Пробач падіння - я була твоя остання ...
29.04.2019
