Самотні думи
Минають ночі,
Горять зірки, сумують очі.
Це все про нас,
І все не вічне,
Уходять з часом почуття.
Незбутні мрії нас шукали,
Десь там, у тиші,
Серед солодких спогадів і слів,
Тужили ми у двох,
І кожен про своє гадав нещастя.
А що для вас є сни?
Спитали неминучі дні.
У нас були два різних слова,
У нас були чужі думки.
