Самотня леді у авто
Самотня леді у авто…
Хто ж тебе образив…хто?
Хто зламав твої чарівні крила…
Чи той, кому ти вірила?
За ким тужила…мила?
І стигне кава-
знов кермо…
А так любила ти давно
цигарки і вино…
Ти так хотіла в світі чесно жити,
ти так хотіла правду й волю поділити…
І градом з неба ясного
І поглядом прекрасного…
Блукаєш ти у сні…
Там його шукаєш…
Не милою весна
І сивою коса…
Сни –то дивна мука…
Рідний голос…очі.
Три дороги
І всі не приспані тривоги…
Не продавай кохання,
Мила леді, за дзвінке признання.
Вмій читать поміж рядками,
Де полова зі словами.
Вмій любити голосно і тихо…
Вмій прощати горе й лихо.
Ти бачила як ангели літають,
Ти бачила початок і кінець…
Ти не обманиш і не зрадиш,
І ніколи ти нікому серця не зраниш…
Бо ти вірила в свої чарівні крила,
І те що вірному коханому навіки мила…
І чи мир то чи війна
Сьогодні-завтра,
Зараз і завжди- повір, прости, люби…
Бо знаєш правду лише ти.
автор:
Тіна Карабанович
