Ще раз про калину
Навесні цвіла калина
Біля маминих воріт,
Згодом пелюстки ронила
Всі білесенькі свої.
Принесло ласкаве літо
Тепле сонце та дощі.
Милувалась вона світом,
Соловейка чула спів.
Кетяги важкі червоні
Нахилялись до землі,
Це прийшла красуня-осінь
І багрянцем вкрила їх.
Як зима скрізь запорошить
Та мороз торкнеться щік.
Ягідки такі солодкі,
Мов цукерочки смачні.
Добре знають це пернаті,
Ними ласують вони
Серед лютої зими,
Можна й весноньку чекати.
2018 р.
