Сонет 19
Морозе, чом ти часу тік мій зупинив.?!
Бархани білії, спаліть печаль ворожу.!!
Коли дівчину бачу ту, - очей не звожу...
Дарма в своє я серце двері прочинив...
О, Господи, чом про кохання я просив.?!
Хотів би я про все забуть... але не можу...
Від повені не змайструвати загорожу...
Невдалий постріл лучника мене скосив...
За хліб свій каменем у спину розплатився...
Фортуна незлюбила..? Може хто прокляв..?
Ні!! Це моï' тяжкí провини й беззаконня...
Чому ж іще я змалку Богу не молився?
Чом в день святий на Літургії не стояв?
За що батькам журбою заплатив й безсонням..?
О, Хрúсте, я там був серед людей, дивився...
Я той Пилат, я - воїн... я Тебе розп'яв...
Прости... Як блудниця, приношу благовоння...
