Стій Нам варто зупинитись
Стій. Нам варто зупинитись.
Ти вже достатньо розпізнав мене,
А я просто хочу звільнитись.
Ти створив в мені дурне й сумне.
Йди,тримати вже набридло
І вітром хай думки у слід здуває.
А те, шо було просто остогидло,
Ти зрозумій, таке в житті буває.
Не повертайся. Я всі речі запакую
І відправлю через “Нову пошту”.
Я обіцяю, ти не приревнуєш.
Мою любов не купиш ні за які кошти.
Стій… Хоча ні, іди не озирайся.
І більш ніколи не звони мені.
Ти далі насолоджуйся і спокушайся.
Ми не любили, а були дурні.
