Стоять будинки ні мертві, ні живі...
Стоять будинки ні мертві, ні живі,
Покинуті людьми напризволяще.
І жили тут раніше дітлахи,
І вірили в майбутнє добре, краще.
І вірили вони, що все гаразд,
І вірили, що все буде чудово.
В житті у них не було каст,
Життя вони сприймали поступово.
Але змінив життя один лиш день,
Коли на землю, з неба впала зірка.
Вона поцілила в будинок, як в мішень,
Забрав житті, залишилася дірка...
