Стріли кохання (239)
Я буду кохати й надалі,
і колись мене вб‘є Амур.
Бо йому неважливі деталі,
серед всіх цих сердечних тортур.
В моє тіло стрілою він влучить,
знов і знов почуттями наповнить.
Мою голову довго він мучить,
і колись мою душу відновить.
Неважливо коли, як і де,
закохатися знов доведеться.
Бо Амур всіх і всюди знайде,
стріл на кожного там набереться.
