Так, це осінь…
Так, це осінь…
Фр. Ніцше
Не Ка́фка, не Кравчук, не Фараде́й.
Лиш тихий сумнів. Осінь, осінь, осінь…
Нормальний урбанізм, з десяток кросів.
На свято з чаркою – повільний марш ідей.
Це – світ… Це наш останній Колізе́й.
На ньому шлях – до левів і до раю.
Люби – невірну. Там, за небокраєм –
Сіле́зький Ангел з безліччю свічей.