“Так швидко відминули кавуни”

Так швидко відминули кавуни,

Відчервоніли з ними помідори,

І тишком-нишком ожили млини,

З шовковиць лист, з шовковиць лист учора

Упав тихенько, вухо опустив,

Як цуценя чи як руде телятко.

Риплять під інеєм останні капусти,

Стручки акації тремтять уздовж посадки.

Ми сядемо за хліб, і за вино,

І за вареники з картоплею пухкою

І за чарчиною хмільного супокою

Згадаємо чиєсь сумне вікно.

Comments(0)

Similar poems of author

Грім

Була гроза, і грім гримів,

Він так любив гриміти,

Що аж тремтів, що аж горів

На трави і на квіти.

Грім жив у хмарі, і згори

Він бачив, хто що хоче:

Налив грозою грім яри,

Continue reading...
553
0

Скажи мені, Дніпре

Скажи мені, Дніпре, в якому стражданні,

Із серця якого народжений ти?

Скажи мені, Дніпре, в якім сподіванні,

З якої упав на степи висоти?

Чи, може, скорившись клекочучій силі,

На землю упав лютувать, і стогнать,

І чорним вітрам дарувати хвилі,

Continue reading...
283
0

“Коли починається ніч”

Коли починається ніч

Все починається спочатку

На чорному полі

Витворений з криги та снігу

З’являється білий рояль

Висотою до неба

Зліва

Спиною до мене

Continue reading...
316
0